Найбільше постраждають інфраструктура та металургія.
Обмежувальні заходи в Україні через новий коронавірус, а також світова криза, яка поступово насувається, можуть серйозно вдарити по секторам української економіки. Найбільше потенційно постраждають інфраструктура та металургія.
Про це йдеться у дослідженні Офісу ефективного регулювання (BRDO).
IT
Чи не найменше від кризи постраждає галузь інформаційних технологій завдяки своїй специфіці. Ріст ІТ може сповільнитися, низку масштабних проєктів можуть закрити.
Водночас через карантин багато підприємств будуть змушені трансформуватися та змінюватися, через що з’явиться більший попит на послуги ІТ-фахівців.
Телекомунікації
Загалом доходи ринку збережуться, оскільки населення продовжує і продовжуватиме використовувати засоби зв’язку. Водночас, певні збитки все ж будуть через відсутність роумінгу та закриття магазинів.
"Девальвація призведе до подорожчання розгортання мереж, у тому числі 4G в діапазоні 900 у кожному населеному пункті з населенням більше 2000 осіб, а також на міжнародних і національних автошляхах. Імовірно, таке подорожчання у найближчі роки позначиться на вартості продукту для споживача. Вибування частини населення через хворобу чи карантин із робочої сили, а також потенційні проблеми з ланцюжками постачання китайського обладнання можуть призвести до затримок у розгортанні мереж, хоча про це говорити поки зарано", - зазначають експерти.
Сільське господарство
Також ще одна галузь, яка має тенденції вийти із кризи без серйозних втрат. Попит на продукти харчування лише збільшується, а аграрії готові до посівної кампанії. Також українська продукція користуватиметься попитом і на зарубіжних ринках, а тому українському споживачеві варто стежити за наявністю продукції.
Інфраструктура
Галузь інфраструктури понесе одні із найбільших втрат через кризу та пандемію коронавірусу. Обмеження роботи транспорту знижує дохід – втратять як автомобільні перевізники, так і "Укрзалізниця", низку рейсів якої скасовано.
Заборона на польоти також негативно вплине і на авіаційну галузь, при чому це стосуватиметься усього світового ринку.
"Ринок таксі трохи "просяде" через карантин, але в цілому попит на послуги впаде набагато менше, ніж у інших видів перевезень", - кажуть експерти.
Енергетика
На цю галузь більше вплине саме світова криза, ніж карантин, оскільки населення матиме меншу фінансову активність.
"Пришвидшиться зниження споживання (а отже і виробництва) електроенергії, що почалося внаслідок теплої зими, і, відповідно, можливе подальше падіння цін на електроенергію… Враховуючи зниження виробництва електроенергії традиційними виробниками, у першу чергу, АЕС і ТЕС, а також сезонне збільшення виробництва відновлювальними джерелами, збільшиться доля виробленої електроенергії з "зеленим тарифом", що несе два ризики. Перший – технологічний, тобто складність диспетчеризації енергосистеми, другий – збільшення вартості електроенергії для споживачів", - зазначається у дослідженні.
Через падіння доходів споживачів зросте і заборгованість за електроенергію. Водночас є і позитив – світове падіння цін на нафту, що може знизити ціни на паливо та на природний газ.
Будівництво
Через девальвацію гривні інвестори мають стимул більше вкласти у будівництво житла, аби не мати збережень у валюті. Водночас інвестиції бізнесу у будівництво скоротяться, що призведе до зменшення будівництва нежитлових приміщень.
Металургія
Ще одна галузь, яка серйозно постраждає від кризи, оскільки ціни на продукти металургії корелюються із цінами на нафту, а основними ринками збуту для української металургійної продукції є нафтовидобувні країни.
"Рівень цін на залізну руду прямо залежить від експорту в Китай, який у зв’язку з пандемією і кризою скоротиться. Відповідно, сектор значно "просяде", - пояснюють експерти.
Також в Україні активно знижуються обсяги виробництва чугуна, сталі і прокату. За 2019 рік Україна виготовила найменше їхньої продукції за всі часи незалежності.
Ринок праці
У зв’язку із карантином в Україні через пандемію коронавірусу роботодавці можуть зіткнутися із проблемою оплати праці.
"У всіх без виключення підприємствах, що постраждають як мінімум від запровадження карантину, як максимум – від економічної кризи (починаючи з барів, ресторанів, кінотеатрів, розважальних закладів, туроператорів і закінчуючи вантажними перевезеннями, енергетикою і металургією), виникне проблема з оплатою праці співробітників", - йдеться у дослідженні.
Зазначається, що у зв’язку із нестачею коштів роботодавці будуть стояти перед вибором: або звільняти працівників, змушуючи ставити на облік у центрах зайнятості, або відправляти їх у відпустку за свій рахунок.
Водночас експерти наводять і можливий вихід із такої ситуації – запровадження для працівників тимчасового "простою" у зв’язку із карантином, а зарплату їм виплачуватимуть із Фонду державного соціального страхування.
"У цьому випадку можна запровадити механізм, за якого роботодавець отримає право відправити співробітників у простій у зв’язку з карантином (самоізоляцією) з одночасною подачею онлайн документів у Державну службу зайнятості щодо призначення допомоги по безробіттю у зв’язку з карантином (самоізоляцією) із Фонду державного соціального страхування України. При цьому необхідно звільнити такі підприємства від обов’язку виплачувати зарплату співробітникам, що отримують вказану допомогу", - зазначається у дослідженні.
