Колишня очільниця МОЗ нагадала, що наразі було введено низку обмежень в багатьох країнах, аби зменшити швидкість поширення цього штаму.
Віруси постійно мутують, і це - нормальний процес, який не є несподіванкою. Більшість нових варіантів згодом зникають або ж продовжують ширитися, не впливаючи ґрунтовно на "поведінку" вірусу. Новий штам вірусу SARS-CoV-2, який викликає коронавірусну хворобу COVID-19, проявив щонайменше 17 мутацій.
Про це у середу, 23 грудня, відповідаючи на найбільш поширені запитання про новий штам, написала колишня в. о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook.
Чи варто боятися мутацій вірусу?
"Кардинальні зміни, викликані новим штамом, відбуваються доволі рідко. Вірус SARS-CoV-2 додає одну чи дві зміни щомісяця до свого геному РНК від часу своєї появи, тож різні версії вірусу постійно циркулюють протягом пандемії. На відміну від інших РНК-вірусів (наприклад, ВІЛ чи грипу), процес змін вірусу SARS-CoV-2 відбувається приблизно вдвічі повільніше", - пише вона.
За словами Супрун, цей варіант, який назвали SARS-CoV-2 VUI 202012/01 (Variant Under Investigation, year 2020, month 12, variant 01), ідентифікували ще наприкінці вересня у графстві Кент, що розташований на південному сході Англії. Наступні місяці він швидко поширився. Станом на 13 грудня було виявлено 1108 випадків інфікування саме цим штамом. Згодом його виявили в Данії, Австралії, Італії, Ісландії та Нідерландах.
Чи може цей вірус швидше поширюватися між людьми?
"Так, можливо. Згідно з генетичним аналізом, цей варіант проявив щонайменше 17 мутацій. Це досить багато, адже до цього спостерігалося не більше десятка. Занепокоєння викликає те, що серед 17 мутацій є вісім генів, що кодують спайковий білок на вірусній поверхні. Було виявлено, що один з білків, який називається N501Y, посилює міцність зв’язку з рецептором АСЕ2 людини, що є вхідною точкою для вірусу в організм людини", - розповіла колишня очільниця МОЗ.
Вона зазначила, що такі зміни впливають на те, наскільки легше людина може підхопити вірус, а відповідно сприяє його швидшому поширенню між людьми. Цю мутацію було також виявлено в південноафриканському варіанті.
Інший, який називається 69-70del, призводить до втрати двох амінокислот у спайковому білку. Він був виявлений у вірусів, які уникнули імунної відповіді у деяких пацієнтів з ослабленим імунітетом.
"Заразність вірусу зокрема залежить від його репродуктивного числа. Простіше кажучи, це означає скільки людей захворіють, якщо матимуть контакт з хворою людиною. Що більш заразна інфекція, то вище репродуктивне число вона матиме. Зараз говорять, що ця мутація є заразнішою, додаючи до репродуктивного числа вірусу SARS-CoV-2 значення 0,4, що доводить його до діапазону від 1,5 до 1,7. Тож висновок, який можна припустити з цих даних, - ймовірно, більше людей буде хворіти", - пояснює Уляна Супрун.
Чи впливає новий штам на тяжкість перебігу хвороби COVID-19 та смертність?
Ексочільниця МОЗ каже, що наразі немає доказів того, що цей варіант або будь-який інший впливає на тяжкість захворювання та збільшує ризики смертності: "Науковці вказують, що якби дійсно мутація на це впливала, то скоріше за все, це було б помітно вже".
Чи впливає на антитіла чи ефективність вакцини?
Це питання наразі досліджують. Наприклад, вивчають чи витяг антитіл з крові людей, які одужали від COVID-19, або були вже вакциновані, може нейтралізувати новий штам.
"Провідні вакцини проти COVID-19 були розроблені так, аби навчити імунну систему виробляти білки, які можуть розпізнавати та блокувати спайкові білки (ті, які зв’язуються з клітиною для зараження). Тому цілком можливо, що зміни в цих білках вірусу можуть впливати на ефективність вакцини. Але навряд це станеться через одну мутацію. З часом у міру збільшення кількості мутацій, можливо, й доведеться змінити вакцину. І це також не є новим для нас", - вважає Супрун.
Вона пояснює, що це трапляється із сезонним грипом, який щороку мутує, і відповідно для нього змінюється вакцина.
"Вірус SARS-CoV-2 не мутує так швидко, як вірус грипу, і вакцини, які до цього часу показали ефективність під час клінічних випробувань, навіть за умови мутацій можна буде досить швидко коригувати", - запевняє Супрун.
Водночас вона зазначає, що є ймовірність, що антитіла, які утворилися раніше, можуть не так спрацьовувати проти нового штаму.
"Очевидно, що відповідь на це питання ми отримаємо з появою нових досліджень. Водночас варто пам’ятати, що не все кардинально залежить лише від антитіл. Наш імунітет має інші компоненти, які сприяють захисту - це клітинний імунітет, а саме Т-лімфоцити. Саме вони виявляють та знищують інфіковану вірусом клітину, а згодом здатні й зберігати клітинну пам’ять про збудника хвороби. Завдяки цьому клітина пам’яті знову готова боротися із хворобою, якщо збудник потрапить в організм. Наразі відомо, що деякі люди, які не стикалися з вірусом SARS-CoV-2, вже мали імунітет до нього саме через наявність Т-клітин, які вони здобули, коли хворіли на інші респіраторні хвороби", - каже колишня очільниця МОЗ.
Вона нагадала, що наразі було введено низку обмежень в багатьох країнах, аби зменшити швидкість поширення цього штаму. Поки це єдиний адекватний та безпечний шлях, який дає час для вивчення "поведінки" цього штаму та отримання більшої кількості необхідної інформації для ухвалення рішень.
Як повідомлялося раніше, новий штам коронавірусу досі вивчається вченими. Проте відомий лікар Євген Комаровський впевнений, що нова мутація не впливає на ефективність вакцини проти COVID-19.
