Людям дозволили провідати могили рідних.
В Україні послаблення карантинних заходів нарешті дозволило людям провідати могили рідних. Поминальні дні, які традиційно відбуваються за тиждень після Великодня, перенесли на початок червня. На суботу, 6 червня, навіть пасок напекли. Церква радила людям не нести пластикових квітів, але кількість живих квітів у продажу теж значно зменшилася через карантин.
Часом відвідини близьких перетворювалися на поминальні обіди просто поруч із могилами. Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Люди сходилися у храми на батьківську суботу. Хоча служби організували і онлайн.
Від 5 червня вже дозволено перебування не більше 1 людини на 5 квадратних метрів.
У продажу біля кладовищ були як живі, так і штучні квіти.
У багатьох містах пройшло застілля з напоями та закусками. У масках були не всі. Але й сумлінних теж було багато.
У Дніпрі на кладовищах було велелюдно, а на під'їздах утворилися затори. Люди йшли від самого ранку.
Чи вдягнули маски волиняни, перевіряла на вході муніципальна поліція.
До кладовищ Луцьку, як і в багатьох інших містах, запустили додатковий транспорт.
Там, де карантин не послабили, і транспорту не було. Деякі, аби потрапити на могили, йшли пішки.
На Рівненщині на кладовищі людей було обмаль. Лише де-не-де прибирали могили.
У більшості регіонів людей було значно менше як зазвичай.
Людям не до кладовищ. Ритуальний бізнес під час карантину постраждав, як і багато інших, скаржаться виробники пам'ятників. Кредитів не було, замовлень теж.
"Кладовища були закриті 2 місяці. Люди не змогли потрапити на могили, побачити, що відбувається, і не виникло бажання замовляти пам'ятники", - каже власник виробництва пам’ятників Дмитро Вохмянін.
Тому разом з дружиною вони символічно долають коронавірус. Для хвороби зробили могильну плиту.
"Щоб уже закінчився COVID, який нас мучив весну, щоб ми нарешті зітхнули і все у нас налагодилося", - пояснює дружина Дмитра.
Нагадаємо, що у селі Вільшаник Львівської області священник Української греко-католицької церкви домігся, аби з кладовища зникли усі штучні квіти та вінки. Тепер на могилах ростуть тільки живі рослини і приносять живі букети. Панотець понад рік переконував селян, що треба дбати про екологію, і що пластик - це неповага до померлих.