За 3 місяці тут на очах медиків у муках попри всі їхні спроби здійснити диво, перестали дихати 22 пацієнти.
У Сарненській центральній районній лікарні, що у Рівненській області, у реанімації тепер кожна доба важка. Тут приймають хворих на коронавірус COVID-19. Рівненська область нині входить у топ-5 за кількістю заслаблих.
Ця лікарня приймає пацієнтів із кількох районів. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Перед зміною старша медсестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії Ірина Гембіцька ховає кожен сантиметр тіла - одягає захисний дуже паркий костюм, який не зніматиме 4 години. Стікатиме потом і їй буде темніти в очах і важко дихати. Але не так, як п'ятьом тяжкохворим на COVID-19, що лежать за дверима відділення, і які зовсім не можуть зробити вдих самі.
Система кисневих балонів тут зібрана у 80-х роках і її пропускна здатність не відповідає теперішнім запитам сучасних апаратів. Про це розповів завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Олександр Жученко.
Одного балона вистачає лише на годину підтримки життя хворих. Останні кілька тижнів машина, що заправляє їх киснем, намотує сюди по кілька кіл на добу, бо реанімація працює на межі. Із 8 ліжок вільні лише 3.
"Люди поступають складніші і більш запущені. Послаблення цього карантину, хоч ніхто його не знімав, але люди дозволили собі більше. У нас, коли відкрили базар, це було щось страшне", - каже Олександр Жученко.
А на подвір'я одна за одною заїжджають "швидкі". За зміну надходять 2-3 людини, кажуть медики.
На території лікарні встановили намет на випадок, якщо приймальне відділення не буде давати раду із кількістю хворих. Тут сортуватимуть хворих за ступенем тяжкості. Але дуже бояться дня, коли вони можуть знадобитися.
Такої завантаженості за 3 місяці, каже головний лікар КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Василь Іванюк, ще не було.
"Ми бачимо картину, яка кардинально відрізняється від тієї, яка була у березні чи квітні. Пішло зростання. Ми не можемо зараз віддиференціювати чи це є продовження першої хвилі, чи це є продовження другої хвилі. У нас не було такого, щоб реанімацію ми не могли розвантажити", - повідомив він.
Травматологічне відділення поруч із реанімацією тут повністю звільнили під хворих на COVID-19, бо інфекційного блоку вже просто не вистачає.
"Ті протоколи, які були розроблені на початок, у березні, і те лікування, яке допомагало, зараз практично нічого. Тобто цей вірус він мутує. Зараз практично інше лікування", - пояснює Олександр Жученко.
Попри ризики для себе і родини, попри понаднормову роботу, за 3 місяці тут звільнилося лише кілька санітарок-пенсіонерок, бо у групі ризику. Решта зостались рятувати людей фактично за копійки - 5, 7, 10 тисяч гривень. Але у травні, коли лікарня уклала договір із Національною службою здоров'я України (НСЗУ), почались доплати. 200-300% від окладу за кожен місяць небезпечної роботи виплатили усім 162 працівникам, що тут працюють із COVID-19.
"Наші лікарі отримали по 30 тисяч окрім основного головного окладу. Медсестри по 20-18 тисяч", - повідомив головний лікар Василь Іванюк.
Кілька медиків вже навіть встигли перехворіти на COVID-19. І старша медсестра Ірина теж. Ще тоді, коли все починалося, і коронавірус непомітно поглинав їхній регіон, а вони не знали і приймали людей із пневмоніями голіруч.
"Я не відчула, що я захворіла. Ми дуже часто переносимо хвороби на ногах. Лікарняний як оплачують, так і отримала", - каже вона.
Нині держава застрахувала життя і здоров'я медиків, що занедужали на роботі. Але вже відомо про випадки, коли медикам складно навіть просто довести, що хворобу підчепили саме на роботі.
За 3 місяці тут на очах медиків у муках попри всі їхні спроби здійснити диво, перестали дихати 22 пацієнти.
"В нас є біологічні мішки для померлих. Зараз у відкритих трунах не ховають хворих на COVID-19. Не вміщається людина, ми її з обох сторін зв’язуємо. Страшно", - розповідає старша медсестра.