За її словами, хворих на коронавірусну інфекцію потрібно забезпечувати киснем.
Хворих на коронавірусну інфекцію потрібно забезпечувати киснем до того, як його рівень в організмі впаде до критичного рівня. Таким чином варто змінювати підхід до лікування заражених в Україні.
Таку думку в ефірі "Право на владу" висловила інфекціоністка та медекспертка Катерина Булавінова.
"Дуже важливий кисень не в інвазивній технології, тобто не коли трубку вставляють людині в горло. Я спеціально дуже спрощую. А коли їй дають кисень вчасно. Коли їй вчасно поміряли рівень кисню спеціальним апаратиком маленьким, який називається пульсоксиметр, або застосунком, який є в мобільному телефоні. Лікар її правильно проконсультував по телефону, вона своєчасно зрозуміла, що справді потрібно отримувати цей кисень, почала його отримувати, коли ще є шлях назад. Тому що коли вже цей рівень кисню настільки знизився в крові, що немає шляху назад, то вона просто побуде якийсь час на ШВЛ і помре все одно. Ми не повинні цього допускати", - каже вона.
За її словами, саме під час карантину потрібно змінити правила лікування, оскільки ці заходи дають змогу лікарням підготуватися до майбутнього приймання хворих із коронавірусом.
"Ми повинні везти людини тільки до тієї клініки, яка має кисень, яка може давати кисневу підтримку, тому що це не бактеріальна пневмонія, з якою людина лежить і їй колять якісь антибіотики і щось таке ще. Ні. Це зовсім про інше. Це вірусна, агресивна, швидка, двобічна пневмонія, якій потрібна хороша, не інвазивна вентиляція легень. ШВЛ - це вже зовсім, зовсім коли все погано, і не відомо, чим ця ШВЛ закінчиться. Ми повинні максимально рано знаходити таких пацієнтів, щоб вони отримували кисневу підтримку вчасно. І тоді вони зможуть пережити цей коронавірус. І ми повинні бути максимально чесними у ставленні до того, що відбувається в клініці. Це не тільки про апарати ШВЛ, а й про кисневі точки, про доступ до кисневої підтримки через назальні каналі, через маски, через маски з мішком, через "Сіпап", через ШВЛ-апарати з неінвазивними режимами. Але пацієнт повинен бути доправлений туди, де є киснева підтримка", - підкреслює Булавінова.
Нагадаємо, 11 березня Кабінет міністрів України на три тижні запровадив карантин на всій території України задля протидії коронавірусу з Китаю. Кабміном запропоновано встановлення обмежень на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб. Але це не стосується заходів державної необхідності. Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів. Також Україна закриває кордони. Роботу метро, а також автомобільне, залізничне та авіасполучення між містами й областями від 18 березня в Україні також буде тимчасово обмежено. Низка регіонів зачинила навчальні заклади та ввела низку жорстких обмежень - від закриття закладів громадського харчування до заборони виїзду та в'їзду до міста.
За 2 тижні після цього Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та подовжив карантин на місяць - до 24 квітня. 3 квітня карантин посилили: ввели обов’язкову 14-денну обсервацію для осіб, які прибувають з-за кордону, заборонили пересуватися вулицями більш ніж двом особам, крім випадків супроводу дітей. 22 квітня карантин подовжили до 11 травня.
В Україні 3 березня зафіксували перший випадок зараження на коронавірус COVID-19. Інфікованим виявився мешканець Чернівецької області. Він незадовго до цього повернувся з дружиною з Італії. Ввечері 12 березня в Україні офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом. Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях. Жінка з Житомирщини померла від інфекції, ставши першою жертвою COVID-19 в Україні.
Після цього про виявлення коронавірусу почали повідомляти і в інших областях. Епіцентрами спалаху в Україні стали Чернівецька область та місто Київ, де хворобу діагностують найбільше. За актуальними новинами щодо поширення коронавірусу в Україні, кількості хворих та летальних випадків, а також засобами боротьби про COVID-19 стежте на сайті ТСН.ua.
Приєднуйтеся до ТСН.ua у Telegram!
