Дослідження показують, що антитіла в плазмі значно пом’якшують перебіг хвороби.
Плазму крові перехворілих на коронавірус як метод лікування COVID-19 активно досліджують науковці у всьому світі. Десятки робіт вже довели, що антитіла в плазмі значно пом’якшують перенесення хвороби. Утім, досі в Україні використання плазми під забороною.
Як саме працює цей метод та які є світові дослідження — у сюжеті Сніданку з 1+1.
Щонайменше 100 років, ще з часів епідемії іспанки, плазму крові використовують для лікування. У березні науковці через коронавірус працюють над цією ідеєю, як способом лікування COVID-19. Днями американські вчені проаналізували понад 300 наявних досліджень і виявили закономірність: переливання плазми крові зменшує смертність від коронавірусу на 57%.
Донорська або реконвалесцентна плазма — це кров без еритроцитів і лейкоцитів, але з антитілами проти вірусу. "Ті люди, які перехворіли, реконвалесценти. У них є реконвалесцентна плазма, тобто рідка фаза крові. Цю кров можна потім вводити іншим людям, можна рятувати цих людей", — каже академік, директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко.
Щоб стати донором, після одужання і до здавання має минути не менше 14 днів. У крові мусить бути достатня кількість антитіл. У середньому, крові одного донору вистачає, щоб допомогти трьом хворим. "Поки що спеціфічних ліків проти вірусу немає. Специфічні тіла проти вірусу є єдиними специфічними ліками, які можна використовувати", — додає академік.
Поки результати світових досліджень обнадійливі. У Великій Британії тестування методу почали проводити в понад 200 лікарнях під пильним наглядом вчених. Наймасштабніші випробування відбулися в США. Там участь у дослідженні взяли 35 тисяч пацієнтів. Результати всюди позитивні: пом’якшення симптомів і легше перенесення хвороби. Особливо, якщо плазма була з великим вмістом антитіл, а перелили її протягом перших трьох днів захворювання.
Утім, є і певні побічні ефекти. "Дуже потужна імунна відповідь проти вірусу може викликати так званий цитокіновий шторм чи взагалі гіперімунну відповідь, яка може бути шкідливою", — каже науковець.
Інколи бувають алергічні реакції. До того ж, в більшості випадків пацієнтів лікували не тільки плазмою, а ще як мінімум одним препаратом — противірусним чи стероїдним. Це ставить спроможність плазми лікувати коронавірус під сумнів. До слова, у США наприкінці серпня під тиском президента Дональда Трампа затвердили використання плазми для лікування COVID-19. Таке масштабне використання плазми в усіх лікарнях і без нагляду вчених поки що не дозволили ніде.
Розпочати навіть експериментальні випробування такого лікування в Україні заважає декілька чинників. По-перше, два чинні накази МОЗ щодо контролю за безпекою і якістю донорської крові. По-друге, для виділення плазми з крові потрібен апарат плазмаферезу.
До слова, у травні-червні в Україні розпочався активний збір крові тих, хто перехворів на коронавірус. Насправді, кров тоді збирала приватна фармацевтична компанія, що планує використати цю плазму для розробки власних препаратів. Поки в Україні це єдина проголошена мета збору крові від тих, хто перехворів COVID-19.