Жінка каже, що COVID-19 призвів до ураження мозку.
32-річна фінансистка та бізнесменка Олександра з Києва відчула симптоми коронавірусу у кінці березня. ПЛР-тест показав позитивний результат, тож жінка розпочала лікування. У неї виявили пневмонію, яку згодом вдалось побороти, але серйозні проблеми із здоров'ям у Олександри з'явились після того, як її виписали з лікарні.
Минуло вже 5 місяців від моменту захворювання, утім жінці досі доводиться приймати ліки та відвідувати медиків. Скільки це ще триватиме, та коли вона оговтається від коронавірусу, навіть лікарі не знають. Які ускладнення дав COVID-19 та як змінилось її життя - Олександра розповіла ТСН.ua. Далі - пряма мова.
СИМПТОМИ COVID-19
"18 березня я відчула, що мене дуже сильно морозить, температури високої не було - 37,1°С, але мені було дуже погано, сильно трусило. Через день це все минуло. Почала донька скаржитись, що її трішки морозить. Також у чоловіка почало пашіти у горлі і у мене теж. З'явилось відчуття, що мені стало дещо важко дихати. У такому дивному стані я перебувала тиждень. Температури не було, тому подумала, що я не захворіла, а скоріш за все, перехвилювалась через те, що почався карантин, і всі до себе прислухаються та бояться.
Минуло 8 днів відтоді, коли мене почало морозити, і я зрозуміла, що мені насправді складно дихати. Мені було важко зробити глибокий вдих і тоді я одразу звернулась до лікаря. Медики зробили рентген і виявилось, що у мене пневмонія. Жодних інших симптомів, окрім ускладненого дихання, не було.
ЯК ПРОТІКАВ COVID-19
Мене госпіталізували. Зробили ПЛР-тест, і через трі дні результат виявився позитивним. Мені ставили по 5-6 капельниць на день, давали таблетки, робили уколи, а також я дихала через небулайзер.
На третій день у мене піднялась температура до 37,7°С, медики її збивали. Ці стрибки температури тривали два дні. Між тим, увесь час лікарі стежили за насиченістю крові киснем, також мені давали препарати для відхаркування, адже я зовсім не кашляла, а потрібно було, щоб рідина виходила. Окрім ускладненного дихання, у мене з'явилась біль у грудях.
Через 10 днів мене виписали з лікарні, адже огляд легень показав, що пневмонії немає, а повторні тести на коронавірус виявились негативними. Через 10 днів до мене додому приїхали медики і ще раз зробили ПЛР-тест, аналіз також не виявив вірусу. Також у мого чоловіка результат був негативним. Деякі медики, з якими я спілкувались, думають, що результат аналізу в чоловіка був помилковим, адже він мав певні симптоми: у нього трішки пашіло у горлі і була температура.
З тогу часу, як підтвердили діагноз, чоловік був вдома з дітьми на карантині. Старшу 3-річну доньку трішки морозило, з'явився висип, а в молодшої - 2-річної - жодних симптомів не було. Педіатр порекомендувала відсидітись донькам вдома і сказала, що потреби робити їм тести - немає.
УСКЛАДНЕННЯ
Я думала, що все на цьому і закінчиться. Але для мене це була лише половина шляху. Перший місяць у мене була жахлива втома. Полегшення не було, ставало дедалі гірше. Я почала втрачати вагу, моє обличчя дуже стягнуло, виглядала набагато старшою.
Вранці прокинулась, щоб піти здати аналізи і поки взулась, то вже дуже втомилась. У мене був низький тиск 75/45 і попри це пришвидшений пульс - 90-100. Таким він був навіть при нормальному тиску у повному спокої. Кардіолог сказав, що зі мною все гаразд, але коли я потрапила до невролога, мені сказали, що у мене ураження мозку - енцефалопатія, і це все - наслідки коронавірусу. У мене також - згущення крові, очевидно, вона погано надходила у мозок і погано його живила.
Під час огляду у невролога з'ясувалось, що у мене перестало рухатись праве око. Якось я на це раніше не звертала уваги, бо це було непомітно. В одну сторону воно поверталось, а в іншу - ні. Також виявилось, що у мене порушені рефлекси правої частини тіла: права нога взагалі не реагувала на рефлекси, а права рука реагувала значно слабше, ніж ліва.
Мені призначили лікування. І раптом у мене почало опускатись око, яке раніше погано рухалось. Брова почала сповзати вниз, і медики запідозрили, що у мене стався інсульт на фоні згущення крові, хоча ліки для розрідження я приймала. Мені зробили МРТ і зясувалось, що, на щастя, інсульту не було.
Медики сказали, що лікування такої неврології, як у мене, це - довгий процес. Вона, ймовірно, мине, але не швидше, ніж за рік.
Цього тижня я знову опинилась у лікарів. У мене почався гул у вухах, дуже погіршилось самопочуття. Як сказали фахівці, це черговий прояв захворювання і мені ще лікуватись і лікуватись.
Я почала втрачати короткочасну пам'ять. Можу не згадати, що було п'ять хвилин тому, а також половину розмови, яка щойно відбулась. Окрім енцефалопатії, у мене розвинувся невроз. Я стала дуже дратівливою, мені важко зібратись. Це вже дійшло до того, що це потрібно лікувати не тільки з психологом, а й з психіатром. Мені призначать легкі антидепресанти, щоб нормалізувати мій стан, пульс і те, як мій мозок сприймає навколишнє середовище.
Як мені пояснили, у мозку з'явилось вогнище збудження, яке призводить до гулу у вухах, головного болю і такого стану.
"ЗМІНИВСЯ НЕ ЛИШЕ СПОСІБ ЖИТТЯ, А Й ХАРАКТЕР"
Загалом COVID-19 вплинув на все моє життя, я призупинила бізнес, перекроїла свій спосіб життя. Раніше я інтенсивно займалась спортом, зараз я цього робити не можу. Я стала дуже вразливою, можу з легкістю розплакатись, хоча раніше такою не була.
Також у мене нещодавно з'явилось відчуття, що я можу знепритомніти. Відчуття було настільки сильним, що я навіть не могла сісти за кермо. Окрім цього, у мене виникла легка дезорієнтація у просторі. Півтора місяці тому на дитячому майданчику я хотіла спіймати доньку, яка з'їжджала з гірки, і промахнулась. Також я не зовсім відчуваю реальну відстань від будь-чого. Так у мене ледь не влетіла дитяча гойдалка, яка, як мені здавалось, була достатньо далеко від мене.
Я почала все сприймати, як через якусь іншу призму, мені дуже дивно так себе почувати. Це навіть якийсь інший характер. Впоратись із напругою і цим нервовим станом мені допомогає психолог.
COVID-19 так вдарив по мені, що усі мої попередні хронічні захворювання, які я підлікувала, вони відновились. Тепер я заново починаю це все лікувати.
А мій чоловік і досі відчуває слабкість…".
ТСН.ua звернувся до кандидатки медичних наук, лікаря-невролога інфекційного відділення Волинської обласної інфекційної лікарні Наталії Бобрик прокоментувати ускладнення, які виникли у Олександри після того, як вона перехворіла на COVID-19.
"Таке можливо, бо короноваріс це новий вірус, і ми не знаємо, які віддалені наслідки ще будуть. Зараз ми маємо справу з гострими випадками, тим, як вірус веде себе у такому періоді, а як далі будуть почувати себе люди, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, ми не знаємо. Нам наразі невідомо, які механізми в організмі вірус може запустити. Відомо, що він впливає не тільки на легені, але й має і багато різних ускладнень з боку інших органів. Щоб робити висновки, потрібно збирати дані про таких пацієнтів і потім аналізувати їх, і лише після цього можна зробити висновки. На це все потрібен час", - розповіла нам лікарка Наталія Бобрик.