Фахівці порадили завести нові корисні звички, щоби не підхопити COVID-19.
Епідеміологи всього світу зійшлися на думці, що коронавірус вируватиме щонайменше два роки - доки не з'явиться вакцина чи ефективні ліки. Дослідження вірусу нині у розпалі. Про найсвіжіші відкриття щодо його природи і поширення йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
У лабораторії Університету Флориди намагаються з'ясувати, як далеко розлітаються краплинки з рота людини під час кашлю. Вчені використовують манекен із помпою. А лазером підсвічують струмінь повітря з аерозолем води і гліцерину. Аерозольні краплинки за 10 секунд долітають на відстань до 3-х метрів. Тобто значно далі, ніж на рекомендовану соціальну дистанцію у два метри.
Науковці роз'яснюють, що концентрація аерозолю на відстані зменшується, але вірогідність заразитися все одно є. Під час легкого кашлю частинки розлітаються не далі метра. А коли на манекена надівають звичайну маску, краплини вона теж не втримує цілком, але принаймні вони летять не так далеко.
Нові знання епідеміологи радять одразу перетворювати на прості звички. Перша з них - це соціальна дистанція не менше 2-х метрів між людьми без симптомів - кашлю чи чхання. Цього може бути достатньо і з хворим, якщо він надіне маску.
Науковці університету Аальто в Гельсінкі з’ясували, що повні вірусу краплинки здатні триматися в повітрі довше, ніж уважали на початку. Ось їхнє дослідження: змодельована поширена ситуація - людина кашляє у супермаркеті, в проході між полицями. Хмара з аерозолем здатна поширитися через кілька проходів. І не зникає миттєво - зависає в повітрі.
"Є різні версії, але точно вірус зберігається не менше 3-х хвилин у кімнаті. І більше 3-х годин вірус не проживе в краплинках", - говорить інфекціоніст Вадим Арістов.
Тож, наступна звичка - провітрювати кімнати і робити це часто.
Водночас щодо небезпеки поверхонь і як довго вірус на них зберігається вчені досі сперечаються. Німецькі науковці взяли зразки живих вірусів із різних поверхонь. Жоден із них не був здатний себе розмножити. Утім, це не означає, що поверхні безпечні, вважають інші вчені. Бо експерименти були у пробірках, а не на слизових оболонках людини. Тому, якщо хтось чхне поруч з дверною ручкою, а ви за неї візьметеся, то ризик таки високий.
Епідеміологи дали перелік ситуацій, коли мити руки обов’язково:
- коли заходимо з вулиці до приміщення;
- після туалету;
- перед їжею;
- коли руки забруднилися.
Натомість кілька разів бризнути на руку антисептиком не допоможе.
За словами завідувача Українським центром грипу та гострих респіраторних інфекцій Центральної СЕС Андрія Олександрина, для оброблення рук антисептиком потрібно налити в долоні 3 мл рідини.
"Протягом 30 секунд наші руки повинні бути повністю мокрими. В антисептику по черзі ми повинні обробити кожен палець", - пояснив він.
Українські епідеміологи вже назвали кілька місць, де пацієнти заражалися найчастіше. Три шляхи: від члена родини, у лікарні та у церкві. Усі сходяться на думці, що найнебезпечнішим для здоров'я людей лишається натовп. І, навіть якщо в державі пом'якшують чи знімають карантин, соціальна дистанція залишається найефективнішим способом себе убезпечити.
Кореспондентка ТСН Оксана Муляр
Нагадаємо, від 11 березня в Україні запроваджений карантин для протидії новому коронавірусу COVID-19. У країні обмежили проведення масових заходів, закрили кордони, зупинили метро, залізничне та авіасполучення, заклади громадського харчування також не працюють.
Згодом карантин подовжили до 22 травня. Однак вже від 11 травня має відбутися низка послаблень: зокрема, відкриють парки, перукарні, літні майданчики кафе тощо.
У березні в Україні зафіксували перший випадок зараження коронавірусом. Інфікованим виявився мешканець Чернівецької області. Він незадовго до цього повернувся з дружиною з Італії. Епіцентрами спалаху в Україні стали Чернівецька область та місто Київ, де хворобу діагностують найбільше.
За актуальними новинами щодо поширення коронавірусу в Україні, кількості хворих та летальних випадків, а також засобами боротьби про COVID-19 стежте на сайті ТСН.ua.
Приєднуйтеся до ТСН.ua у Telegram!