Саме в дні тотальних розпродажів пожвавлюються шахраї.
У США, чиї крамниці славляться справді хорошими знижками – черг або нема, або дуже скромні. Наприклад, під одним з магазинів зібралися кілька десятків хлопців у масках. Прийшли в надії купити нову ігрову приставку Play Station 5, за якою полюють усі геймери світу. Покупці забігли всередину, щойно магазин відкрився. Однак ці перегони по ескалаторах – радше дань традиції, ніж реальна спроба урвати товар подешевше.
Тим часом у Франції – "чорну п’ятницю" відклали на тиждень – до четвертого грудня. Продавці розраховують, що тоді в країні послаблять карантин, відкриють магазини й можна буде нарешті заробити.
У "чорну п'ятницю" активізуються шахраї. На тлі тотальних розпродажів пропонують неіснуючі товари в соцмережах і роблять фейкові сайти в інтернеті.
Про те, як не потрапити до їхньої пастки, 27 листопада йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Лариса Марцева вирішила купити камеру спостереження, щоби під час роботи наглядати за старенькою лежачою мамою.
У Facebook побачила першу-ліпшу пропозицію і замовила. На пошті камеру увімкнула в розетку, та працювала. Тож оплатила і пішла додому. А вдома спробувала під'єднати, і виявилося камера - це муляж.
"Виробник справжній, софт справжній, а ось це все - дитяча іграшка, яка не може підключитися до програмного забезпечення", - розповідає ошукана жінка.
Спробувала дзвонити по телефонах, що зазначені в гарантійному талоні - ті вимкнуті. Глянула на чек, щоби зв'язатися з продавцем, і ось тут зрозуміла - її ошукали.
"Ну і тут у мене, звичайно, настало прозріння. Тому що тут в прізвищі відправника є підказка. І там написано - Ігор Дурицький", - продовжує жінка.
А далі з'ясувалося, сторінка, де Лариса купувала камеру, змінила назву - і всі коментарі з неї зникли.
IT-експерт Владислав Савченко каже, перед тим, як щось купувати в соціальних мережах, слід уважно поспілкуватися з продавцем, вивчити його сторінку і попросити додаткові світлини товару.
"Можна попросити сфоткати інструкцію від товару, якщо це електроніка, або лейбл, якщо одяг, тому що розмірна сітка і якщо цього товару не існує, то викликає запитання. Треба дивитись відгуки. І не просто дивитись, а заходити на ті аккаунти і перевіряти, чи дійсні вони", - радить він.
До юристів або в суд ошукані майже не звертаються. Адже самотужки довести факт афери важко.
"Як правило, йдеться про невеликі суми, які люди втратили, а похід до юриста, це небезкоштовна історія. І люди заощаджують і приймають рішення, що краще забути про це", - зазначає юрист Михайло Ільяшев.
Але в кіберполіцію звернутися треба. У відомстві розповідають, лише з початку року в них - понад 32 тисячі заяв від ошуканих. Вісім із десяти - це випадки, коли люди щось намагалися купити саме в соціальних мережах.
"Протягом року ми заблокували понад 28 тисяч шахрайських сайтів та 8 тисяч банківських рахунків, які належать аферистам", - звітує Анна Селезньова, старший інспектор департаменту кіберполіції.
Найчастіша афера, з якою можна стикнутися при купівлі товарів в інтернеті, це натрапити на підробний сайт із неіснуючими товарами. Лише напередодні правоохоронці на Миколаївщині затримали жінку, яка в такий спосіб ошукала понад шість сотень людей. Із десяток разів змінювала в соцмережах назву свого онлайн-магазину, який торгував повітрям. Ціни виставляла занижені. Від покупців вимагала повну передоплату, а щойно отримувала гроші - обривала зв'язок. Клієнтів, що писали негативні відгуки, одразу видаляла й блокувала. Тож Ларисі, що купила камеру спостереження за 800 гривень, пощастило - має бодай іграшку.
Авторка: Мар'яна Бухан.