На думку Євгена Дубровського, від нерозуміння процесу, який відбувається у легенях, починається неправильне лікування.
Під час коронавірусної хвороби розвивається набряк легень. Це добре видно на комп’ютерній томограмі (КТ). Але чи допомагає практичним лікарям це обстеження? Чому інфекціоністи надають перевагу рентгенографії? Що такого бачить Ro легень?
Про це написав лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 Євген Дубровський у Facebook.
"Позитивний тест на COVID-19 діє на людей, як гіпнотичний погляд змії на свою жертву. Всі налякані, бо не розуміють цю нову хворобу. Олії у вогонь підливає невірна інтерпретація рентгенологічної картини на КТ. Помилковий діагноз про двобічну пневмонію призводить до необґрунтованої паніки та терапевтичних помилок", - зазначив лікар.
На думку Дубровського, від нерозуміння процесу, який відбувається у легенях, починається неправильне лікування.
"Шалені, безконтрольні прийоми надпотужних антибіотиків. Але що лікуємо? Запалення легень чи набряк? Ще краще – прийом антибіотиків для профілактики… Профілактики чого? Як антибіотик подіє на рідину в легенях чи буде сприяти розсмоктуванню останньої? Більше того, коли людина вже клінічно одужає та не є заразною, потрібен час на відновлення легень. Рідина має розсмоктатись. Тому і не рекомендовано робити повторно КТ раніше, ніж через 1,5-2 місяці. Картинка ще довго не буде змінюватись. Клінічно це проявляється слабкістю та втомою після виписки з лікарні протягом декількох тижнів", - написав він.
Лікар пояснив, чи треба у випадку COVID-19 призначати антибіотики.
"Антибіотики (АБ) ми призначаємо, коли бачимо бактеріальне ускладнення. По-іншому, без показань, АБ наносять шкоду. Отруюють організм, заважають правильній роботі імунітету, сприяють появі страшних антибіотикорезистентних мікроорганізмів. Треба щоб кожен почув і зрозумів: антибіотики прекрасно працюють, коли бактерії до них чутливі. Щоб АБ працювали, не можна зловживати призначеннями та приймати з перших днів вірусного захворювання ці препарати. Досвід та практика беззаперечно доводять цей принцип – усі 100% важких пацієнтів, які поступають у стаціонар, вже пропили один чи два курси потужних антибіотиків. І без результату. Бактеріальне ускладнення розвивається далеко не у всіх. Більше того, у меншості. Таких пацієнтів ми, в основному, бачимо у стаціонарі. Це важкі хворі, переважно з супутньою патологією", - наголосив інфекціоніст.
Дубровський пояснив, як завчасно побачити це бактеріальне ускладнення.
"Саме в контексті відповіді на це запитання, ми знову повертаємось до протиставлення КТ та рентгену. КТ – високоточний, якісний та чутливий метод. Видно все: починаючи від майже непомітних змін на тлі вірусно-імунного процесу в легенях, і закінчуючи віддаленими дрібними метастазами. Але чи потрібна така точність при респіраторному захворюванні? Ні. Не потрібна. Це заважає та заплутує в правильній оцінці тяжкості хворого", - наголошує він.
Євген Дубровський запевняє, що звичайний рентген легень однозначно краще.
"Чому? Бо рентгенографія (Ro) працює для нас (лікарів-інфекціоністів) як фільтр, що вирізає непотрібну інформацію. Ми бачимо лише серйозні, важливі для лікування моменти на зображенні легень. Так, рентген не побачить матових скелець. Рентген не побачить незначного набряку легень. Але це і не потрібно. Ми і так знаємо, що він там є. А от чи є там бактеріальна пневмонія – рентген нам скаже. Чи є плеврит чи перикардит – скаже. Чи є масивний набряк легень – видно. Додатково ми оцінимо динаміку та розміри набряку за допомогою УЗД легень. Простий і дуже ефективний метод. А КТ є і залишається методом діагностики для важких діагностичних пацієнтів на більш віддалених строках", - підкреслив лікар.
Інфекціоніст також дав практичні рекомендації:
- Оскільки КТ показує характерну для вірусних захворювань (не лише для COVID-19) картину – робити його одразу всім абсолютно недоцільно. Воно практично однакове у всіх середньоважких пацієнтів. Тим паче, немає сенсу у проведені КТ для пацієнтів з легким перебігом захворювання.
- Рентген легень проводять з метою підтвердити чи спростувати наявність бактеріальної пневмонії. Починаючи з шостого дня хвороби, за сукупністю клінічних даних, скарг та перебігу захворювання лікар призначає це обстеження. Додатково робляться аналізи крові. Отже – шостий день хвороби – перший знімок. Якщо виявлено пневмонію, будуть призначені антибіотики. Обов’язково, з аналізом на чутливість. А згодом буде зроблено повторний контрольний знімок. Щоб визначити, чи ефективно спрацювали антибіотики.
- Враховуючи, що зображення змін в легенях на КТ не зміниться протягом 1,5-2 місяців, динаміку на рентгені видно вже через 7-10 днів. І хто тепер скаже, що Ro – застарілий та неефективний метод? Це наше доступне та ефективне дослідження, яке є надзвичайно інформативним.
"Не робіть помилок та не панікуйте на рівному місці. Будьте здорові та прислухайтесь до лікарів. Самолікування шкідливе", - підсумовує Дубровський.
☢ Діагностика коронавірусу. КТ чи рентген❓ Допомогти чи залякати❓ ПРОДОВЖЕННЯ В попередній публікації було показано, що...
Опубліковано Лікаром Дубровським Пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.
Раніше лікар-інфекціоніст Євген Дубровський пояснив, чому писати, що на КТ за COVID-19 двобічна пневмонія – некоректно, та чому описувати матові скельця як прояви пневмонії – помилка.
Читайте також: