"Це було схоже на апокаліпсис": італійські медики розповіли, як першими в Європі прийняли удар коронавірусу

Дата публікації
Перегляди
2487
Поділитись:
WhatsApp
Viber
"Це було схоже на апокаліпсис": італійські медики розповіли, як першими в Європі прийняли удар коронавірусу

Фото: Радіо Свобода

Відоме тепер на весь світ містечко Бергамо досі йменують ковідним цвинтарем Європи.

Європу накриває друга хвиля пандемії коронавірусної хвороби COVID-19Тисячі нових випадків фіксують у Польщі, Бельгії, Франції, Великій Британії. І знов потерпає Італія. Країна, яка першою в Європі прийняла навесні хвилю невідомої загрози. Коли весь світ побачив черги до крематоріїв.

А Україна наразі впритул наблизились до італійських антирекордів. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Відоме тепер на весь світ містечко Бергамо досі йменують ковідним цвинтарем Європи.

Наразі на вулицях міста у масках майже всі. Навіть, коли цього ніхто не вимагає.

"Ми в Бергамо носимо маски та дотримуємося безпечної відстані у всіх зачинених приміщеннях, в барах, ресторанах, якщо навколо нікого немає, маску можна зняти, але після 18:00 маску носити обов’язково", - каже радник мера Бергамо Стефано Роветта.

Темпераментних італійців, для яких тісне спілкування та великі компанії – національна риса, вірус вчив жорстоко. Те, що прийшло на вулиці Бергамо, не можливо порівняти навіть з природною катастрофою.

"Багато з наших медиків працювали у зонах потерпілих від стихій, але, зазвичай, після стихійного лиха робота невідкладної швидкої допомоги триває два-три дні, а потім пацієнтів розподіляють, кого додому, кого у відділення. А тут, навпаки, день за днем ситуація повторювалася і ми не бачили їй кінця краю", - згадує директор відділення швидкої допомоги Роберто Козентіні.

"Тієї ночі різко почали прибувати пацієнти, які задихалися. От тоді мене вперше налякало. Це бо здавалося, що знімають якийсь нереальний фільм про війну. Було жахливе відчуття", - ділиться жителька передмістя Бергамо, працівниця лікарні Ярослава Вишневська.

Провінція Бергамо прийняла на себе перший удар вірусу в Європі. Ані люди, ані медики, ані влада не розуміли з чим мають справу. Веселе і сповнене життя Бергамо раптом стало декорацією для знімання апокаліптичних фільмів - безлюдні вулиці, пронизлива тиша і тільки сирени швидкої.

"Були такі дні, коли кожні 5 хвилин ти чув сирени. Це дуже діє на психіку. Бо ти розумієш, що  когось повезли, до когось або їдуть або вже забрали", - згадує Ярослава Вишневська.

Лікарі помітили, що людям ставало зле у певні пікові години.

"Ми назвали цей період інфекційним землетрусом, оскільки після дванадцятої, як раз коли піднімається температура, до лікарні привозили один за одним десятки пацієнтів у важкому стані. Для нас особисто це було схоже на апокаліпсис, бо ми ніколи такого не переживали в минулому, як лікарня і власне не були готовими до такої ситуації", - каже директор відділення швидкої допомоги Роберто Козентіні.

В Італії COVID-19 заразився кожен п'ятий медик.

В лікарні Бергамо з'явилося нововведення - телефонний контроль. Коли фізично людей і часу бракувало, волонтери контролювали ситуацію дистанційно.

"Від самих перших днів пандемії ми організували телефонний сервіс, який моніторив тих хворих, яких відправили додому. Дякуючи приватним та державним спонсорам, ми забезпечили всіх сатуриметром, який вимірює рівень кисню в крові. Ми продзвонювали всіх щодня, щоб моніторити показники і втрутитися у будь-який момент", - розповів директор відділення швидкої допомоги Роберто Козентіні.

Коронавірусний досвід: яку ціну заплатило італійське Бергамо та чого це може навчити українців

Коронавірусний досвід: яку ціну заплатило італійське Бергамо та чого це може навчити українців

У Бергамо тепер всі знають, що смерть від коронавірусу самотня. Родичів побачити не можна. Не попрощаєшся, не потримаєш за руку. Останнє, кого бачили тяжкохворі, – це медики. Точніше – їхні очі, бо тільки їх було видно з-під костюму хімзахисту.

Художник Франко Ріволлі намалював на стіні госпіталю в місті Бергамо фреску - сучасну італійську Мадонну. На обличчі – маска, за спиною – крила, на руках вона заколисує всю Італію. Мурал з‘явився у березні, коли лікарня Папи Іоанна 23 відбивала найсильнішу хвилю вірусу у всій країні.

Місцеві газети тоді стали суцільним некрологом: "Помер від COVID-19. Любимо, пам'ятаємо". Фотографії померлих показували на площах. Через перенавантаження ніхто не знав, в який саме крематорій регіону повезуть тіло. Швидка забирала рідного, а потім десь треба було шукати урну з прахом.

Поки Італії вдається тримати вірус під контролем. На 60 мільйонів італійського населення в країні за добу уперше за місяці зафіксували 5 тисяч недужих. Лікарні до другої хвилі готуються, утім, головний козир - свідомість людей.

"Лікарня вже не перебуває у тих умовах, в яких перебувала в лютому. Зараз ми більш захищені. Хоч і не всі, але більшість зрозуміла, берегтися — це важливо. Я сподіваюся, превентивні заходи допоможуть послабити розповсюдження коронавірусу та й простого ГРВІ. Тому я думаю, що друга хвиля зовсім не буде схожа на першу", - каже директор відділення швидкої допомоги Роберто Козентіні.

Епідемію італійці бачили надто близько, щоби нехтувати своєю і чужою безпекою. Коли в Німеччині проти карантинних обмежень на вулицях протестували десятки тисяч людей, найчисельніша демонстрація в Італії зібрала ледве дві тисячі протестувальників. Сумніви розігнали страх. Туристичне Бергамо приникло і залишається дуже обережним.

Наступна публікація