Львівські науковці кажуть: якщо перехворів на якийсь вид коронавірусу, то може спрацювати імунітет до нового коронавірусу SARS-CoV-2.
Група науковців Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького провела та опублікувала дослідження, яке доводить існування перехресного імунітету для нового коронавірусу SARS-CoV-2, що призвів до пандемії у 2020 році. Результати досліджень показали, що антитіла до одного коронавірусу певною мірою розпізнають і інші види коронавірусу.
Дослідження, результати якого були опубліковані на сайті medRxiv, стало першою роботою такого рівня про вірус SARS-CoV-2 в Україні. Про його суть і значення розповів виданню AIN.UA професор кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ Ростислав Білий.
За його словами, в дослідженнях взяли участь пацієнти, які перехворіли на COVID-19 і лікувалися на клінічних кафедрах університету.
В результаті було виявлено, що майже у всіх коронавірусів є ділянки так званого spike-білка, яким вірус приєднується до клітини, що мають дуже високу спорідненість. Водночас ці ділянки приховані під час контакту вірусу з клітиною господаря, але після самого контакту білок "розгортається", щоб забезпечити проникнення вірусної часточки в клітину господаря і в цей момент згадані ділянки стають добре видимими клітинам імунної системи. Відповідно, можуть викликати імунітет.
Відповідно, антитіла до одного коронавірусу певною мірою розпізнають і інші коронавіруси. У пацієнтів після COVID-19 антитіла розпізнавали пептиди вірусу MERS.
"Що стосується практичної значущості роботи, то вона важлива для розуміння, чому при тестуванні на вміст імуноглобулінів для постановки діагнозу COVID-19 потрібно відносно високе значення антитіл в тесті. Також дослідження дає розуміння, чому не варто використовувати вакцини проти COVID-19 на основі коронавірусних векторів", - підсумував професор ЛНМУ Ростислав Білий.
Нагадаємо, експерти з DeCODE Genetics з Ісландії провели дослідження і дійшли до всиновку, що антитіла до COVID-19 зберігаються в організмі людини щонайменше впродовж чотирьох місяців після встановлення діагнозу, та не зникають так швидко, як припускали раніше.
